Як закріпити профнастил саморізами на практиці у Львові

Профнастил є майже ідеальним матеріалом як для замовників, так і для будівельників (дуже часто домашні майстри поєднують ці дві ролі). Для перших важливі естетичний вигляд, довговічність та невибагливість в обслуговуванні. Для других – легкість монтажу за допомогою простих інструментів.

Саме від монтажників залежить якість експлуатації: неправильне кріплення профільованих листів може викликати серйозні проблеми. Тому важливо знати, чим, як і куди слід закріплювати.

Який кріпильний матеріал кращий

Технологія кріплення профнастилу передбачає використання двох типів матеріалів: заклепок та саморізів. Перші, завдяки своїй конструкції, чудово підходять для надійного з’єднання двох листів, але через малу довжину не забезпечують міцного з’єднання профнастилу з обрешіткою або іншими несучими елементами. Додатково, різні матеріали заклепок (м’який алюміній) і профлистів (сталь) можуть призводити до корозійних електрохімічних процесів, спричинених різницею потенціалів, або до простого «зрізання» кріплення під час морозів внаслідок «стиснення» конструкції під своєю вагою.

«Лакмусом» надійності кріплення для профнастилу служить профнастил для даху, який використовується для покриттів або в інших несучих конструкціях. Тут, через «зовнішні» статичні та динамічні навантаження, вимоги до матеріалу кріплення та місць його монтажу є максимальними. Для таких складних завдань рекомендується виключно використання саморізів.

Саморізи для профнастилу мають характерну особливість – наявність спеціальної прокладки з еластичних матеріалів, яка менша за розміром головки, але більша за діаметром робочої частини, що зменшує ризик проникнення вологи. Дуже гострий наконечник саморіза не пошкоджує полімерне покриття навколо «точки монтажу» навіть за відсутності попереднього свердління отвору.

Стандартні саморізи виготовляються з міцної нержавіючої сталі з цинковим покриттям. Головки зазвичай виконані «в колір» з основною поверхнею профлиста – з такою ж полімерною захисною обробкою для забезпечення довговічності. Поширений діаметр кріпильних елементів становить 4,8 мм, а довжина може варіюватись від 28 до 80 мм. При цьому для облаштування парканів та інших «декоративних» конструкцій використовують меншу довжину, а для кріплення профлиста в кінцевій зоні – максимальну.

Як закріпити профнастил саморізами

Завдання саморізів зрозуміле підсвідомо – гарантувати жорстке закріплення профлистів на опорі. Таким чином, логічним правилом є те, що точки кріплення повинні розміщуватись на нижній частині хвилі: у місці щільного з’єднання. Деякі джерела рекомендують для покриттів з профнастилу застосовувати іншу схему: на верхній частині хвилі. Здається, що цей аргумент має сенс: саморізи не зазнаватимуть корозії від стікаючої вологи або накопиченого снігу. Проте, на практиці така порада часто призводить або до «зминання» хвилі через надмірно сильне затягування саморізів, або деформації та «відірванню» листа внаслідок ненадійного закріплення.

Класичне правило: саморізи розташовуються по центральній поздовжній осі нижньої хвилі. Кількість точок кріплення «по лінії» залежить від призначення конструкції: чим більша потрібна надійність, тим частіше.

Так, для найбільш навантажених елементів – дахів, крок рекомендується здійснювати «по краю» приблизно 30 см, а в центрі 40-50 мм.

Більш точні дані про точки виконуються на основі розрахунків, в яких враховуються низка факторів (кут даху, навантаження в регіоні, товщина та вага матеріалів, умови експлуатації). На парканах зі стінової різновидності при висоті до 2-2,5 м достатньо двох саморізів по хвилі, при більшій – монтується третя лага.

При кріпленні профнастилу саморізами особливу увагу слід приділяти точності виконання: при перекосі (відхиленні від перпендикуляра) можливе неплотне прилягання шайби і, як наслідок, проникнення вологи. Також важливо дотримуватись правильного зусилля: при нормальному значенні гумовий ущільнювач «виходить» із-під капелюшка приблизно на 2 мм. Якщо зусилля недостатнє, можливе зрушення або відірвання листа, а при надмірному – його деформація.